1. Великий тлумачний словник сучасної мови

законний

зако́нний

-а, -е.

1》 Який спирається на закон (у 1 знач.), здійснюється або відбувається відповідно до закону.

|| Встановлений законом.

|| Який має право на що-небудь.

|| розм. Справжній, непідроблений.

Законний шлюб — шлюб, юридично оформлений відповідно до чинного закону. **

Законні платіжні засоби — грошові знаки, які згідно з діючим у країні законом є обов'язковими до приймання як засіб платежу на території даної країни (банківські білети центрального банку країни – банкноти, казначейські білети, розмінні монети).

2》 Який має підставу; справедливий.

|| Закономірний, природний.

3》 заст. Відповідний до звичаю, передбачений певним обрядом.

4》 перен., розм. Такий, який потрібен, хороший.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. законний — зако́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. законний — (засіб) леґальний; (вирок) правосильний, правочинний, правоможний; (- вимогу) справедливий, умотивований; (- бажання) закономірний, природний; (передбачений обрядом) ЗСТ. належний, узвичаєний. Словник синонімів Караванського
  3. законний — [закон:ией] м. (на) -н :ому /-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
  4. законний — СПРАВЕДЛИ́ВИЙ (який ґрунтується на справедливості, правді, має обґрутовані підстави), ЗАКО́ННИЙ, СЛУ́ШНИЙ, ПРА́ВИЙ, ПРА́ВЕДНИЙ, ПРАВДИ́ВИЙ, ПРА́ВНИЙ рідше. Справедливий суд; Справедливе врегулювання міжнародних конфліктів; — Вимога цілком законна!... Словник синонімів української мови
  5. законний — Зако́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. законний — ЗАКО́ННИЙ, а, е. 1. Який спирається на закон (у 1 знач.), здійснюється або відбувається відповідно до закону. Ми боролись не істерикою і не скандальчиком, звичайно, а такими засобами, які цілком лояльні і цілком законні: (Ленін, 7, 1949, 263); Тепер.. Словник української мови в 11 томах
  7. законний — Зако́нний, -а, -е Законный. зако́нне слово, зако́нні ре́чі. Обрядовыя выраженія, обязательныя при народныхъ обрядахъ, напр. свадебныхъ. Говорили старости законні речі про куницю. Кв. І. 76. Словник української мови Грінченка