1. Великий тлумачний словник сучасної мови

закопилювати

закопи́лювати

-юю, -юєш, недок., закопилити, -лю, -лиш, док., перех., розм.

Виставляти наперед, вип'ячувати (губу, губи), надаючи своєму обличчю презирливого або гордовитого виразу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закопилювати — закопи́лювати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. закопилювати — ВИПИНА́ТИ (напружуючи, надимаючи, виставляти що-небудь наперед), П'ЯСТИ́, ПНУ́ТИ, ВІДДИМА́ТИ, ВІДДУВА́ТИ, ВІДСТОВБУ́РЧУВАТИ, ВИТЯГА́ТИ рідше (також убік, назад); КОПИ́ЛИТИ розм., ЗАКОПИ́ЛЮВАТИ розм., ВІДКОПИ́ЛЮВАТИ розм., ВІДКВА́ШУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  3. закопилювати — ЗАКОПИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАКОПИ́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех., розм. Виставляти наперед вип’ячувати (губу, губи), надаючи своєму обличчю презирливого або гордовитого виразу. Словник української мови в 11 томах
  4. закопилювати — Закопилювати, -люю, -єш сов. в. закопилити, -лю, -лиш, гл. 1) Приподнимать, приподнять кверху, заворачивать, заворотить, отворотить (кверху). Вітер закопилив очерет на стрісі. Міусск. окр. 2) закопилити губу. Надуться, разсердиться; заважничать. Ном. Словник української мови Грінченка