закрашати

закраша́ти

-аю, -аєш і закрашувати, -ую, -уєш, недок., закрасити, -ашу, -асиш, док., перех., розм.

1》 Робити гарним, привабливим на вигляд; прикрашати.

|| Заквітчувати, оздоблювати.

2》 перен. Робити змістовнішим, приємнішим, полегшувати (життя, роботу і т. ін.).

|| Робити менш неприємним, загладжувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закрашати — закраша́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. закрашати — ПРИКРАША́ТИ (ПРИКРА́ШУВАТИ) (додавати краси кому-, чому-небудь своєю появою, наявністю), ОЗДО́БЛЮВАТИ (ОЗДОБЛЯ́ТИ), ПРИХОРО́ШУВАТИ, ЗВЕСЕЛЯ́ТИ, ОБА́РВЛЮВАТИ, КРА́СИ́ТИ розм., ЗАКРА́ШУВАТИ (ЗАКРАША́ТИ) розм., РОЗКРА́ШУВАТИ розм., ОКРАША́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  3. закрашати — ЗАКРАША́ТИ, а́ю, а́єш і ЗАКРА́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАКРА́СИ́ТИ, а́шу́, а́си́ш, док., перех., розм. 1. Робити гарним, привабливим на вигляд; прикрашати. Над ліжками шпалери рябіють, з сосни гілочки зеленіють, — закрашають стіни чорні, немазані (Тесл. Словник української мови в 11 томах
  4. закрашати — Закраша́ти, -ша́ю, -єш сов. в. закрасити, -шу, -сиш, гл. Украшать, украсить. Мак у городі всі квітки закрашає. К. Ор. (ЗОЮР. ІІ. 262). Ой у лузі калина увесь луг закрасила. Мет. 260. Ой что, чого усі могилки корогвами закрашено? К. Досв. 141. Словник української мови Грінченка