1. Великий тлумачний словник сучасної мови

закрутка

за́крутка

-и, ж.

1》 Дерев'яний брусочок, що обертається на забитому в щось гвіздку (для замикання дверей і т. ін.).

2》 Те, що має заокруглену, спіральну форму або закручений кінець; завиток.

|| Те саме, що закруток.

3》 розм. Зібрані у вузол коси, волосся.

4》 анат. Звивина.

5》 спец. Пов'язка з пристосуванням, яким її закручують на пораненій кінцівці, щоб зупинити кровотечу.

6》 мисл. Ручний або настільний прилад для завальцювання дулець паперових гільз.

7》 мисл. Процес завальцювання, внаслідок чого картонним пижем забезпечується дріб від падіння.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закрутка — за́крутка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. закрутка — (на дверях) защіпка; (кучерів) закруток, сов. завиток; ПОБ. закручена коса; АНАТ. звивина; МЕД. приб. джгут. Словник синонімів Караванського
  3. закрутка — И, ж. Консервація. Закрутки на зиму. Словник сучасного українського сленгу
  4. закрутка — ЗА́ВИ́ТОК (те, що має форму спіралі, закручені лінії), ЗА́КРУТКА, ЗАВИТУ́ШКА розм.; ФІ́ГЕЛЬ заст. (архітектурна оздоба). Я бачу, як знов вона (кранівниця) в світанки, Крізь іскор рої і диму завитки, Несе понад цехом важкі болванки (Я. Словник синонімів української мови
  5. закрутка — ЗА́КРУТКА, и, ж. 1. Дерев’яний брусочок, що обертається на забитому в щось гвіздку (для замикання дверей і т. ін.). Вже вечоріло, коли Микола побачив перед собою похилу браму. Звичним рухом відшукав закрутку й сам відчинив собі хвіртку (Вільде, Троянди.. Словник української мови в 11 томах
  6. закрутка — Закрутка, -ки ж. 1) = завертка 1. Маркев. 93. 2) Завертка, закрутка для запиранія воротъ. Шух. І. 87. см. завертка 2. 3) Часть ручной мельницы. см. млин ручний. Шух. І. 104. 4) Колокъ у скрипки для натягиванія струнъ. Вх. Лем. 415. Словник української мови Грінченка