закручувати
закру́чувати
-ую, -уєш, недок., закрутити, -учу, -утиш, док.
1》 перех. Обертати, рухати що-небудь по колу.
|| Надавати чому-небудь вихрового руху.
2》 перех. Загвинчуючи, укріпляти в чомусь, закривати що-небудь.
|| Загвинчуючи чим-небудь, закриваючи закруткою тощо, замикати (двері і т. ін.).
3》 перех. Обвиваючи, зав'язувати навколо чого-небудь або намотувати на щось.
4》 перех. Звивати джгутом, зав'язувати що-небудь у вузол і т. ін.
|| Завивати (вуса, волосся).
|| Виводячи криву лінію, загинати її донизу, вбік і т. ін.
5》 тільки док., перех., перен. Захопити цілком, не лишаючи вільного часу.
6》 тільки док., перех., перен., розм. Діючи певним чином, викликати у когось почуття кохання; закохати.
7》 неперех., перен. Говорити хитромудро, вигадливо або пишномовно.
8》 перех., перен. Заплутувати яку-небудь справу.
Значення в інших словниках
- закручувати — закру́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- закручувати — Обертати, вертіти, крутити; (гайку) завірчувати, (шруб) загвинчувати; (голову) обвивати, зав'язувати, обмотувати; (голову кому) закохувати <�причаровувати> кого; (судову справу) заплутувати. Словник синонімів Караванського
- закручувати — підкру́чувати (закру́чувати, підгви́нчувати і т. ін.) / підкрути́ти (закрути́ти, підгвинти́ти і т. ін.) га́йку (га́йки) кому. 1. Посилювати вимоги до кого-небудь, підтягувати в роботі когось, вдаючись до суворих заходів. Фразеологічний словник української мови
- закручувати — I. ЗАВИВА́ТИ (волосся, вуса), ЗАКРУ́ЧУВАТИ, КРУТИ́ТИ, ПІДКРУ́ЧУВАТИ, ПОВИВА́ТИ розм.; КУЧЕРЯ́ВИТИ (утворюючи кучері); ПЛОЇТИ (укладаючи щипцями волосся паралельними хвилястими лініями). — Док.: зави́ти, закрути́ти, підкрути́ти, пови́ти, закучеря́вити. Словник синонімів української мови
- закручувати — Закру́чувати, -чую, -чуєш, -чує Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- закручувати — ЗАКРУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАКРУТИ́ТИ, учу́, у́тиш, док. 1. перех. Обертати, рухати що-небудь по колу; // Надавати чому-небудь вихрового руху. Од швидкого руху вода пінилась і крутилась у вирах, закручуючи тріски, дошки, стовбури дерев (Трубл. Словник української мови в 11 томах
- закручувати — Закручувати, -чую, -єш сов. в. закрутити, -кручу, -тиш, гл. 1) Накручивать, закрутить, завертѣть. Козак сього не злюбив, тілько усок закрутив. Мет. 115. Закрутив носом, як тертого хріну понюхав. Ном. № 3396. Закрутив веремія. Ном. № 3928. Словник української мови Грінченка