1. Великий тлумачний словник сучасної мови

закутувати

заку́тувати

-ую, -уєш, недок., закутати, -аю, -аєш, док., перех.

1》 Добре вкривати чим-небудь, загортати в щось, захищаючи від холоду, вітру і т. ін.

|| Закривати, запинати щось, оберігаючи, ховаючи від кого-, чого-небудь.

|| розм. Запинати (хустку).

2》 перен. Щільно оповивати, затягувати що-небудь, роблячи невидним (про млу, туман, хмари і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закутувати — заку́тувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. закутувати — див. обгортати Словник синонімів Вусика
  3. закутувати — ОБГОРТА́ТИ (ОГОРТА́ТИ) чим, у що (покривати чим-небудь кругом, з усіх боків), ЗАГОРТА́ТИ, ОБВИВА́ТИ, ОБМО́ТУВАТИ, ЗАМО́ТУВАТИ, ЗАВИВА́ТИ, УГОРТА́ТИ (ВГОРТА́ТИ), ВМО́ТУВАТИ (УМО́ТУВАТИ), ОБЕРТА́ТИ рідше, ТУШКУВА́ТИ рідше, ОБКЛАДА́ТИ чим, рідше... Словник синонімів української мови
  4. закутувати — Заку́тувати, -ку́тую, -туєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. закутувати — ЗАКУ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАКУ́ТАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Добре вкривати чим-небудь, загортати в щось, захищаючи від холоду, вітру і т. ін. Словник української мови в 11 томах
  6. закутувати — Закутувати, -тую, -єш сов. в. закутати, -таю, -єш, гл. Закутывать, закутать. Закутав їх сніг білий. Мог. 158. Словник української мови Грінченка