закят

закя́т

-у, ч.

Релігійний податок з мусульман. Спершу призначався на утримання пророка Мухамеда та його сім'ї, а також на допомогу жебракам, мандрівникам та тим, хто веде священну війну. У сучасних мусульман – добровільне подаяння духовенству.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me