закят
закя́т
-у, ч.
Релігійний податок з мусульман. Спершу призначався на утримання пророка Мухамеда та його сім'ї, а також на допомогу жебракам, мандрівникам та тим, хто веде священну війну. У сучасних мусульман – добровільне подаяння духовенству.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me