залишковий
за́лишковий
-а, -е.
1》 Який лишився невитраченим, невикористаним.
2》 Який уцілів, зберігся після зникнення причини, що викликала його появу.
Залишкова індукція фіз. — магнітна індукція в речовині при напруженості магнітного поля, що рівна нулю.
Залишкова намагніченість фіз. — намагніченість речовини при напруженості магнітного поля, що дорівнює нулю.
3》 Який лишається після хімічної реакції, виробничого процесу і т. ін.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- залишковий — за́лишко́вий прикметник залишко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- залишковий — [залиешковией і залиешковией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
- залишковий — ЗАЛИШКО́ВИЙ, а, е. 1. Який лишився невитраченим, невикористаним. Закінчується також розробка проектів заводнення окремих дільниць нафтового родовища Борислава з тим, щоб повністю взяти з надр землі залишкову нафту (Наука.., 8, 1956, 12). Словник української мови в 11 томах