залишковий

за́лишковий

-а, -е.

1》 Який лишився невитраченим, невикористаним.

2》 Який уцілів, зберігся після зникнення причини, що викликала його появу.

Залишкова індукція фіз. — магнітна індукція в речовині при напруженості магнітного поля, що рівна нулю.

Залишкова намагніченість фіз. — намагніченість речовини при напруженості магнітного поля, що дорівнює нулю.

3》 Який лишається після хімічної реакції, виробничого процесу і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. залишковий — за́лишко́вий прикметник залишко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. залишковий — [залиешковией і залиешковией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  3. залишковий — ЗАЛИШКО́ВИЙ, а, е. 1. Який лишився невитраченим, невикористаним. Закінчується також розробка проектів заводнення окремих дільниць нафтового родовища Борислава з тим, щоб повністю взяти з надр землі залишкову нафту (Наука.., 8, 1956, 12). Словник української мови в 11 томах