заманячіти

заманячі́ти

див. заманячити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заманячіти — заманячі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заманячіти — ЗАМАНЯЧІ́ТИ див. заманя́чи́ти. Словник української мови в 11 томах