1. Великий тлумачний словник сучасної мови

заминати

замина́ти

-аю, -аєш, недок., зам'яти, -мну, -мнеш, док., перех.

1》 Заправляти страву (розтертим пшоном і т. ін.).

2》 перен. Припиняти щось, не давати розвитку чомусь.

|| Намагатися пом'якшити, згладити щось.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заминати — замина́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заминати — (справу) заглушувати, заглушити, позаглушувати, зглушувати, зглушити, позглушувати, приглушити, поприглушувати, затирати, затерти, позатирати, тлумити, затлумлювати, затлумити, позатлумлювати, потлумлювати, потлумити, притлумлювати, притлумити... Словник чужослів Павло Штепа
  3. заминати — ЗАМИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАМ’Я́ТИ, мну́, мне́ш, док., перех. 1. Заправляти страву (розтертим пшоном і т. ін.). Мати заминала саме борщ пшоном та все куштувала його (Л. Янов., І, 1959, 410). 2. перен. Припиняти щось, не давати розвитку чомусь. Словник української мови в 11 томах
  4. заминати — Замина́ти, -на́ю, -єш сов. в. замня́ти и зам'я́ти, -мну́, -не́ш, гл. 1) О кушаньяхъ: заправлять, заправить, напр., растертымъ пшеномъ. Замняти борщ. 2) — розмову. Заминать разговоръ. Почала заминати розмову. Левиц. Пов. 316. Словник української мови Грінченка