замужем

за́мужем

присл., розм.

У шлюбі з ким-небудь (про жінку). Бути замужем.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замужем — за́мужем прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. замужем — Одружена, віддана Словник чужослів Павло Штепа
  3. замужем — бу́ти (і) вдо́ма (до́ма) й за́мужем. Користуватися одночасно усіма вигодами. — Він взагалі парубок справний… Тільки його якийсь ґедзь укусив. Чули, в нашу бригаду йти не хоче?..— Може, хоче бути дома й замужем? (А. Хорунжий). Фразеологічний словник української мови
  4. замужем — ОДРУ́ЖЕНА (яка має чоловіка), ЗАМІ́ЖНЯ́, ЗАМУ́ЖНЯ, ЗА́МУЖЕМ, ЗА́МІЖЖЮ (ЗА́МУЖЖЮ) розм. (ужив. у складі групи присудка). Я гадала, що Маня коли ще не одружена, то напевно готується до весілля (Ірина Вільде)... Словник синонімів української мови