1. Великий тлумачний словник сучасної мови

замучувати

заму́чувати

-ую, -уєш, недок., замучити, -учу, -учиш, док., перех.

1》 Катуванням, тортурами доводити кого-небудь до смерті, загибелі. Замучити на смерть.

2》 Знесилювати, доводити до виснаження, примушувати страждати когось.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замучувати — заму́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. замучувати — Замордовувати, закатовувати; (хворобою) знесилювати, виснажувати, вимучувати; док. ЗАМУЧИТИ фам. доїхати. Словник синонімів Караванського
  3. замучувати — див. карати Словник синонімів Вусика
  4. замучувати — ВИСНА́ЖУВАТИ (позбавляти сили, робити безсилим, змарнілим), ЗНЕСИ́ЛЮВАТИ, ОСЛА́БЛЮВАТИ, ЗМУ́ЧУВАТИ, ВИСУ́ШУВАТИ, ЗАМУ́ЧУВАТИ, НИ́ЩИТИ, ЗАСУ́ШУВАТИ, СУШИ́ТИ, ОСЛАБЛЯ́ТИ, ВИМО́ТУВАТИ, ПІДТО́ЧУВАТИ, ПІДТИНА́ТИ, ВИСИСА́ТИ, ВИВ'Я́ЛЮВАТИ рідше... Словник синонімів української мови
  5. замучувати — Заму́чувати, -чую, -чуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)