занепокоєний

занепоко́єний

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до занепокоїти.

2》 у знач. прикм.Який виражає неспокій, тривогу; неспокійний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. занепокоєний — занепоко́єний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. занепокоєний — Стурбований, стривожений, збентежений; (погляд) неспокійний; (чим) сполоханий, сполошений, д. сполохнутий, сколошканий, переколошканий. Словник синонімів Караванського
  3. занепокоєний — див. схвильований Словник синонімів Вусика
  4. занепокоєний — ЗАНЕПОКО́ЄНИЙ (який перебуває в стані душевного неспокою), НЕСПОКІ́ЙНИЙ, СХВИЛЬО́ВАНИЙ, СТУРБО́ВАНИЙ, ЗНЕРВО́ВАНИЙ, НЕРВО́ВИЙ, СТРИВО́ЖЕНИЙ підсил., РОЗТРИВО́ЖЕНИЙ підсил., РОЗБУ́РКАНИЙ розм., РОЗТУРБО́ВАНИЙ рідко; РОЗ'Я́ТРЕНИЙ (перев. із сл. Словник синонімів української мови
  5. занепокоєний — Занепоко́єний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)