1. Великий тлумачний словник сучасної мови

запаморочувати

запа́морочувати

-ую, -уєш, недок., запаморочити, -чу, -чиш, док., перех. і без додатка.

Позбавляти кого-небудь можливості ясно сприймати дійсність, розуміти, мислити.

|| Затьмарювати свідомість, одурманювати, п'янити. Запаморочити голову.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запаморочувати — запа́морочувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. запаморочувати — (голову) памо рочити, закручувати, туманити, затуманювати; (кого) забивати памороки кому; (пахощами) п'янити. Словник синонімів Караванського
  3. запаморочувати — ПА́МОРОЧИТИ (притупляти свідомість; позбавляти здатності тверезо мислити), ЗАПА́МОРОЧУВАТИ, ЗАМОРО́ЧУВАТИ, ЗАТУМА́НЮВАТИ, ОДУРМА́НЮВАТИ, ЗАДУРМА́НЮВАТИ, ДУРМА́НИТИ, ОБМОРО́ЧУВАТИ (ОМОРО́ЧУВАТИ) розм., ЗАДУ́РЮВАТИ розм., ОТУМА́НЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. запаморочувати — ЗАПА́МОРОЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАПА́МОРОЧИТИ, чу, чиш, док., перех. і без додатка. Позбавляти кого-небудь можливості ясно сприймати дійсність, розуміти, мислити. Словник української мови в 11 томах