1. Великий тлумачний словник сучасної мови

заперечний

запере́чний

-а, -е.

1》 Який заперечує що-небудь, містить заперечення (у 2, 3 знач.).

2》 Який можна спростувати, заперечити (у 1 знач.).

3》 спец. Побудований на запереченні.

4》 грам. Який містить або являє собою заперечення (у 5 знач.). Заперечне речення.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заперечний — запере́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. заперечний — НЕГАТИ́ВНИЙ (який не виражає позитивного ставлення до кого-, чого-небудь, заперечує що-небудь); ЗАПЕРЕ́ЧНИЙ, ЗАПЕРЕ́ЧЛИВИЙ рідше (який містить у собі заперечення чого-небудь). Негативна оцінка; Негативний відгук; — Будемо любити мої уроки?.. Словник синонімів української мови
  3. заперечний — Запере́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. заперечний — ЗАПЕРЕ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який заперечує що-небудь, містить у собі заперечення (у 2, 3 знач.). — Будемо любити мої уроки, Поповіч? — вимовляє по-румунському Дарчине прізвище учитель. Словник української мови в 11 томах