запинало
запина́ло
-а, с.
1》 Те, чим запинають що-небудь.
|| Покривало на ліжку.
2》 заст. Каптур черниці.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- запинало — запина́ло іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- запинало — див. занавіска Словник синонімів Вусика
- запинало — ЗАВІ́СА (полотнище, що закриває або відгороджує що-небудь), ЗАПО́НА, ЗАСЛО́НА, ЗАПИНА́ЛО, ПО́ЛОГ, ЗАПИ́НА діал., ОСЛО́НА діал., ПОЛІ́Г рідко, ОПО́НА рідко. Єремія одкинув завісу в другу половину намету, увійшов туди і впав на постіль (І. Словник синонімів української мови
- запинало — ЗАПИНА́ЛО, а, с. 1. Те, чим запинають що-небудь. Ремо зробив нервовий рух, але Гюлле ледве повернула в його бік голову, і крізь запинало чадри він відчув її застережливий блиск очей (Досв. Словник української мови в 11 томах
- запинало — Запинало, -ла с. 1) Все то, чѣмъ можно завѣситься, закрыться, напримѣръ, платокъ. З землі вставала важка пара, закутувала все в своє вохке запинало. Мир. ХРВ. 297. 2) Черный капюшонъ у монахинь. Рудч. Чп. 248. Словник української мови Грінченка