1. Великий тлумачний словник сучасної мови

записка

запи́ска

-и, ж.

1》 Аркуш паперу, на якому що-небудь написано.

|| Коротенький лист.

2》 Короткий виклад на письмі якої-небудь справи, події.

3》 Текстовий документ у технічній документації.

Пояснювальна записка — а) текстовий конструкторський документ, який містить опис конструкції та принципу дії виробу, що розробляється, а також обґрунтування технічних і техніко-економічних рішень, прийнятих на даній стадії розробки виробу; б) у програмному забезпеченні – текстовий експлуатаційний документ, що містить схему, загальний опис алгоритму та (чи) функціонування програми, а також обґрунтування прийнятих технічних та техніко-економічних рішень.

4》 тільки мн. Папери із записаними на них спостереженнями, думками, спогадами, зауваженнями і т. ін.

|| Літературний твір, написаний у формі спогадів або записів, зроблених ким-небудь протягом певного періоду.

|| Назва деяких наукових видань – збірників статей.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. записка — запи́ска іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири запи́ски Орфографічний словник української мови
  2. записка — Цидула, цидулка, писулька, <�коротенький> лист; (у школі) шпаргалка. Словник синонімів Караванського
  3. записка — [записка] -ские, д. і м. -с'ц'і, мн. запиески, запиесок дв'і запиские Орфоепічний словник української мови
  4. записка — Писулька, цидулка, цидулочка, див. нотатка Словник чужослів Павло Штепа
  5. записка — ЗАПИ́СКА (аркуш паперу, на якому що-небудь написано; коротенький лист), ПИСУ́ЛЬКА розм., ЦИДУ́ЛКА розм., ЦИДУ́ЛА розм., КВИТ заст. Я залишив на столі Христолобенку записку, що, мовляв, приїхала моя мама, то нехай пригощається гостинцями (Є. Словник синонімів української мови
  6. записка — За́пи́ска, -ски, -сці; -пи́ски́, -пи́со́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. записка — ЗАПИ́СКА, и, ж. 1. Аркуш паперу, на якому що-небудь написано. — В нас на шибці наліплена записка, що одна кімнатка наймається, — тихо обізвалась Уляся (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  8. записка — Записка, -ки ж. 1) Запись. 2) Записка. Присилає Максим козака з запискою до замку. ЗОЮР. І. 244. У гребенщиковъ записку писати значитъ проводить по длинѣ гребенки, въ видѣ украшенія, тонкія параллельныя линіи. Вас. 163. ум. записочка. Словник української мови Грінченка