запищати
запища́ти
-щу, -щиш, док.
Почати пищати, видавати писк.
|| Почати кричати тонким голосом.
|| Почати говорити тонким, пронизливим голосом.
|| Почати утворювати тонкі пронизливі звуки (про предмети).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- запищати — запища́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- запищати — ЗАПИЩА́ТИ, щу́, щи́ш, док. Почати пищати, видавати писк. Помітивши мене, миша-мати раптом неспокійно запищала, і мишенята вмить сховались у своєму гнізді (Коп., Як вони.., 1961, 43); Клоун з носом-морковкою вихопив пищик і запищав (Донч. Словник української мови в 11 томах
- запищати — Запищати, -щу, -щи́ш гл. Запищать. Як запищить, як завищить! та й побігла в ліс. Рудч. Ск. II. 20. Словник української мови Грінченка