запоганити

запога́нити

див. запоганювати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запоганити — запога́нити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. запоганити — ЗАБРУДНИ́ТИ (про приміщення, подвір'я, посуд і под. вмістище чи місце — зробити брудним), ЗАПОГА́НИТИ підсил. розм., СПОГА́НИТИ підсил. розм., ЗАПА́КОСТИТИ підсил. розм., ЗАПАСКУ́ДИТИ підсил. розм., ОБПАСКУ́ДИТИ підсил. розм., СПАСКУ́ДИТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  3. запоганити — ЗАПОГА́НИТИ див. запога́нювати. Словник української мови в 11 томах
  4. запоганити — Запоганити см. запоганювати. Словник української мови Грінченка