заподіяний
заподі́яний
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до заподіяти.
2》 заподіяно, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заподіяний — заподі́яний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- заподіяний — ЗАПОДІ́ЯНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до заподі́яти. — Я улажу [влаштую] вам життя, яке вирівняє всі заподіяні вам кривди й муки людьми й долею! (Коб., III, 1956, 228); Хліба подекуди вже починали обсипатися. Словник української мови в 11 томах