запоручник

запору́чник

-а, ч., діал.

Те саме, що поручитель.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запоручник — запору́чник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови