1. Великий тлумачний словник сучасної мови

заприсягати

заприсяга́ти

-аю, -аєш, недок., заприсягти і заприсягнути, -гну, -гнеш; мин. ч. заприсяг, -ла, -ло і заприсягнув, -нула, -нуло; док.

1》 неперех. Давати присягу; присягати.

2》 неперех. Те саме, що заприсягатися 1).

3》 перех., діал. Підтверджувати присягою.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заприсягати — заприсяга́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заприсягати — ПРИСЯГА́ТИСЯ (твердо обіцяти здійснити щось, підкріплюючи обіцянку якоюсь клятвою), ПРИСЯГА́ТИ, КЛЯ́СТИ́СЯ, ЗАПРИСЯГА́ТИСЯ, ЗАПРИСЯГА́ТИ рідше, ЗАКЛИНА́ТИСЯ розм., ШЛЮБУВА́ТИ діал. — Док. Словник синонімів української мови
  3. заприсягати — ЗАПРИСЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАПРИСЯГТИ́ і ЗАПРИСЯГНУ́ТИ, гну́, гне́ш; мин. ч. заприся́г, ла́, ло́ і заприсягну́в, ну́ла, ло́; док. 1. неперех. Давати присягу; присягати. Словник української мови в 11 томах