запроторений
запрото́рений
-а, -е, розм.
Дієприкм. пас. мин. ч. до запроторити.
|| запроторено, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- запроторений — запрото́рений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- запроторений — Запрото́рений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- запроторений — ЗАПРОТО́РЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до запрото́рити; // запрото́рено, безос. присудк. сл. Для очистки фашистської совісті його [Анрі-Жака] запроторено до табору (Ю. Янов., II, 1954, 50). Словник української мови в 11 томах