запільний
запі́льний
I -а, -е, рідко.
Стос. до запілля.
II -а, -е, с. г.
Який знаходиться за полями, що обробляються, за нивами.
III :
Запільне вікно — вікно у давній селянській хаті, що знаходиться над полом.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- запільний — запі́льний 1 прикметник підпільний рідко запі́льний 2 прикметник який знаходиться за полем запі́льний 3 прикметник який знаходиться над полом Орфографічний словник української мови
- запільний — ЗАПІ́ЛЬНИЙ¹ , а, е, рідко. Стос. до запілля. Огей згадує часи запільної боротьби, втечі, повернення і, нарешті, після довгої кривавої боротьби — влада робітників (Досв., Вибр., 1959, 205); До Валі сходились всі ниті Запільних справ (Ус., І сьогодні.. Словник української мови в 11 томах