зароджувати

заро́джувати

-ую, -уєш, недок., зародити, -роджу, -родиш, док.

1》 перех., рідко.Давати початок чиєму-небудь існуванню, життю.

2》 тільки док., перех. і неперех., розм. Дати плоди, врожай; уродити.

|| безос.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зароджувати — заро́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зароджувати — ЗАРО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАРОДИ́ТИ, роджу́, ро́диш, док. 1. перех., рідко. Давати початок чиєму-небудь існуванню, життю. Та земля, що твоє [людське] життя зародила, вона його й розорить, зігне його болістями, підкосить хворобами, знищить смертю!... Словник української мови в 11 томах