зароджувати
заро́джувати
-ую, -уєш, недок., зародити, -роджу, -родиш, док.
1》 перех., рідко.Давати початок чиєму-небудь існуванню, життю.
2》 тільки док., перех. і неперех., розм. Дати плоди, врожай; уродити.
|| безос.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зароджувати — заро́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- зароджувати — ЗАРО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАРОДИ́ТИ, роджу́, ро́диш, док. 1. перех., рідко. Давати початок чиєму-небудь існуванню, життю. Та земля, що твоє [людське] життя зародила, вона його й розорить, зігне його болістями, підкосить хворобами, знищить смертю!... Словник української мови в 11 томах