зарослий
заро́слий
-а, -е.
Дієприкм. акт. мин. ч. до зарости 1), 2).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зарослий — [зарослией] м. (на) -слому/-с'л'ім, мн. -с'л'і Орфоепічний словник української мови
- зарослий — заро́слий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- зарослий — Заро́слий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зарослий — ЗАРО́СЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до зарости́ 1, 2. Глянеш вгору, бачиш між гілляками круті скелі, зарослі зеленим мохом (Н.-Лев., II, 1956, 414); Пас я біля Прип’яті. Словник української мови в 11 томах
- зарослий — Зарослий, -а, -е Заросшій. Левиц. Пов. 192. Словник української мови Грінченка