засадничий

Значення в інших словниках

1. засадничий — Великий [?][XIX] ще в 30-х роках сього століття Жозеф де-Местр говорив: «Ми виходимо все з тої загально голошеної гіпотези, що чоловік піднісся постепенно з варварства до просвіти і цивілізації. То улюблена мрія, то чистий блуд, засаднича нісенітниця нашого століття» [XIX] Словник з творів Івана Франка
2. засадничий — засадни́чий іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
3. засадничий — ЗАСАДНИ́ЧИЙ, а, е, книжн. Який є засадою (див. заса́да²) чого-небудь, відповідає засадам; принциповий, основоположний. Не знала [Марта], чим і як мене покарати і остаточно зводила все до впертого, засадничого протесту (У. Словник української мови у 20 томах
4. засадничий — засадни́чий визначальний, суттєвий, головний, чільний (ст): Увечері ходив до міста. Без наслідків. Звернув увагу на засадничу різницю між людьми. Є військові й цивільні. Ці дві катеґорії не мають нічого спільного між собою. Лексикон львівський: поважно і на жарт