1. Великий тлумачний словник сучасної мови

заснічувати

засні́чувати

-ую, -уєш, недок., заснітити, -снічу, -снітиш, док., перех., діал.

Засипати чим-небудь сипким.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заснічувати — засні́чувати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. заснічувати — ЗАСНІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАСНІТИ́ТИ, снічу́, сні́тиш, док., перех., діал. Засипати чим-небудь сипким. — Велике, фатальне кохання — се самум, що заносить піском і великі спокійні озера, і тихі струмочки в оазах, заснічує гучні гірські потоки (Л. Укр., III, 1952, 695). Словник української мови в 11 томах
  3. заснічувати — Заснічувати, -чую, -єш сов. в. засніти́ти, -чу, -тиш, гл. 1) Засыпать, засыпать, забить (чѣмъ-либо сыпучимъ). Побігла б по його сліду стежками, перелазами, да снаги не маю, наче хмелиною ноги спутано, очі заснічено — т. е. засыпано землею въ могилѣ. Словник української мови Грінченка