1. Великий тлумачний словник сучасної мови

засовувати

засо́вувати

-ую, -уєш і засувати, -аю, -аєш, недок., засунути, -ну, -неш, док., перех.

1》 Рухаючи, пересуваючи щось, поміщати куди-небудь.

|| Вставляти на своє місце що-небудь висувне; всовувати.

|| розм. Класти, ховати куди-небудь.

2》 розм. Зачиняти, замикати двері зсередини на засув.

3》 розм. Посувати краї фіранок, завіси і т. ін. до кінця, затуляючи, закриваючи що-небудь.

4》 рідко. Засипати чим-небудь, вирівнюючи заглибини.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засовувати — засо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. засовувати — ВКЛАДА́ТИ (УКЛАДА́ТИ) (класти всередину чого-небудь, у що-небудь), ВСУВА́ТИ (УСУВА́ТИ), ВСО́ВУВАТИ (УСО́ВУВАТИ), ЗАСО́ВУВАТИ (ЗАСУВА́ТИ) (сунучи); ВПИХА́ТИ (УПИХА́ТИ), ЗАПИХА́ТИ, ВТИСКА́ТИ (УТИСКА́ТИ), ВТИ́СКУВАТИ (УТИ́СКУВАТИ), БГА́ТИ... Словник синонімів української мови
  3. засовувати — ЗАСО́ВУВАТИ, ую, уєш і ЗАСУВА́ТИ, а́ю, а́єш, чедок., ЗАСУ́НУТИ, ну, неш, док., перех. 1. Рухаючи, пересуваючи щось, поміщати куди-небудь. Та й кінь же був..; шия — мов у лебедя, хвіст догори, ніздрі — хоч кулаки засовуй, з очей іскри сиплються! (Стор. Словник української мови в 11 томах