засторчити
засторчи́ти
-чу, -чиш, док., перех., діал.
Устромити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- засторчити — засторчи́ти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- засторчити — ЗАСТОРЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, док., перех., діал. Устромити. Сяде [Федір] на човен, тихо одпливе насеред річки, засторчить вершу, притягне трохи, — що-що, а рак хоч дурний, а піймається (Мирний, І, 1954, 308)... Словник української мови в 11 томах
- засторчити — Засторчи́ти, -чу́, -чи́ш гл. = застромити. В болото вершу засторчив. Греб. 369. Словник української мови Грінченка