застібка
за́стібка
-и, ж.
Ґудзик, гаплик, кнопка і т. ін., якими застібають одяг, взуття і т. ін.
|| Металеве пристосування для скріплення країв чого-небудь (футляра, оправи книжок і т. ін.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- застібка — за́стібка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- застібка — ЗА́СТІБКА (пристосування для скріплення чого-небудь — на одязі, взутті, сумках, футлярах і т. ін.), ЗА́ЩІПКА, ПРЯ́ЖКА, ФІ́БУЛА, ЗА́ЩІБКА рідко, ЗА́СТІЖКА рідко, ЗАПО́НА заст., КЛЯ́МРА (КЛЯ́МБРА) діал. Словник синонімів української мови
- застібка — За́стібка, -бки, -бці; -бки, -бок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- застібка — ЗА́СТІБКА, и, ж. Гудзик, гаплик, кнопка і т. ін., якими застібають одяг, взуття і т. ін. На рукавах, ..де колись були застібки, давно поодлітали гудзики (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 4); І мати, й дочка однаковими... Словник української мови в 11 томах
- застібка — Застібка, -ки ж. = застіжка. У нашої Одарки на застібці стрічка. О. 1861. X. 82. Двоє дітей... в якихсь ганчірках замість сорочок, котрі вони якось соромливо позводили на грудях чорними рученятами, бо застібок не було. Мир. ХРВ. 186. Словник української мови Грінченка