засяяти
зася́яти
і засяти, -яю, -яєш, док.
1》 Почати сяяти, світити, випромінюючи сяйво (про світила, джерела світла).
2》 Заблищати, заіскритися, відбиваючи світло, проміння.
3》 без додатка і чим. Заблищати від якого-небудь почуття (про очі).
|| Виразити радість, задоволення, щастя і т. ін. (про обличчя, зовнішній вигляд).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- засяяти — зася́яти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- засяяти — Зася́ти і зася́яти, -ся́ю, -ся́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- засяяти — ЗАСЯ́ЯТИ і ЗАСЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док. 1. Почати сяяти, світити, випромінюючи сяйво (про світила, джерела світла). Вже й нічка настала, засяяли зорі, І темрява бір залягала (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- засяяти — Зася́яти, -ся́ю, -єш гл. = засяти. Засяяли шаблі, як сонце з хмари. Чуб. III. 278. Словник української мови Грінченка