1. Великий тлумачний словник сучасної мови

затамовувати

затамо́вувати

-ую, -уєш, недок., затамувати, -ую, -уєш, док., перех.

1》 Зупиняти, затримувати вільний рух чого-небудь. Затамувати дихання.

2》 Переборювати, стримувати, припиняти вияв чого-небудь, якихось почуттів.

|| Приховувати, зберігати в таємниці яке-небудь почуття.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затамовувати — затамо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. затамовувати — (кров) спиняти, зупиняти; (крик) переборювати, стримувати; (злість) приховувати, не виказувати. Словник синонімів Караванського
  3. затамовувати — ЗУПИНЯ́ТИ (примушувати когось, щось стати, спинитися), СПИНЯ́ТИ, ЗОСТАНО́ВЛЮВАТИ розм., ЗАПИНЯ́ТИ діал.; ЗАТРИ́МУВАТИ із сл. хода, біг і т. ін. Словник синонімів української мови
  4. затамовувати — ЗАТАМО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАТАМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. Зупиняти, затримувати вільний рух чого-небудь. Нурла затамовував потік вище, одводив його до себе і давав воду свому куткові (Коцюб. Словник української мови в 11 томах