1. Великий тлумачний словник сучасної мови

затвердіти

затверді́ти

-ію, -ієш і затверднути, -ну, -неш; мин. ч. затвердів, -діла, -діло і затверд, -ла, -ло і затверднув, -нула, нуло; док., затвердівати, -аю, -аєш, недок.

1》 Стати твердим або твердішим.

2》 перен. Зміцнитися в переконаннях, стати стійким, непохитним.

|| Набути виразу твердості.

3》 перен., рідко. Стати черствим, бездушним, байдужим.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затвердіти — затверді́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. затвердіти — ЗАТВЕРДНУТИ док., стверднути, затужавіти, загуснути, застигнути; П. збайдужіти, зачерствіти, зашкарубнути. Словник синонімів Караванського
  3. затвердіти — ТВЕРДІ́ТИ (ставати твердим, твердішим), ТВЕ́РДНУТИ, ТВЕРДІ́ШАТИ (ставати твердішим); ТУЖА́ВІТИ (висихаючи, ставати твердим, твердішим); БУЧАВІ́ТИ (про шкіру); ШКАРУБІ́ТИ розм., ШКАРУ́БНУТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. затвердіти — ЗАТВЕРДІ́ТИ, і́ю, і́єш і ЗАТВЕ́РДНУТИ, ну, неш; мин. ч. затверді́в і затве́рд, ла, ло; док. 1. Стати твердим або твердішим. Його [снігу] не можна зачерпнути: він злежався й затвердів (Донч. Словник української мови в 11 томах
  5. затвердіти — Затверді́ти, -ді́ю, -єш гл. Затвердѣть. Словник української мови Грінченка