1. Великий тлумачний словник сучасної мови

зателепуватий

зателе́пуватий

-а, -е, фам., зневажл.

1》 Неохайний.

2》 Вайлуватий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зателепуватий — зателе́пуватий прикметник зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. зателепуватий — див. вайлуватий Словник синонімів Вусика
  3. зателепуватий — Зателе́пуватий, -та, -те; Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. зателепуватий — ЗАТЕЛЕ́ПУВАТИЙ, а, е, фам., зневажл. 1. Неохайний. 2. Вайлуватий. На взір [Петро] ніби й лемехуватий і зателепуватий, бо як почне розмовляти, то висмикує помаленьку з рота слова, неначе висмикує за гичку буряки з затужавілої грядки (Н.-Лев., III, 1956, 281). Словник української мови в 11 томах
  5. зателепуватий — Зателе́пкуватий, зателепуватий, -а, -е Неряшливый. Каменец. и Брацл. у. Словник української мови Грінченка