1. Великий тлумачний словник сучасної мови

затискати

I зат`искати-аю, -аєш, док., перех., розм.

Замучити, давлячи, мнучи, обіймаючи тощо.

II затиск`ати-аю, -аєш і затискувати, -ую, -уєш, недок., затиснути, -ну, -неш; мин. ч. затиснув, -нула, -нуло і затис, -ла, -ло; док., перех.

1》 Міцно охоплюючи або тримаючи, притискати, здавлювати що-небудь чимось, у чомусь; стискати.

|| тільки док. Здушивши, придушивши, позбавити можливості рухатися, пересуватися. Затиснути в лещата.

2》 перен. Позбавляти можливості вільно рухатися, пересуватися, відтіснивши куди-небудь, заступивши шлях, оточивши і т. ін.

|| Поміщати, всовувати куди-небудь.

3》 розм. Міцно притискати одне до одного, стуляти.

|| Закривати що-небудь стуляючи, притискаючи.

4》 перен., розм. Робити утиски щодо кого-, чого-небудь, заважати вільному розвиткові когось, чогось. Затискати критику.

5》 перен., рідко. Стримувати що-небудь, не давати проявитися чомусь.

|| Витісняти що-небудь собою, припиняти прояв чогось.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затискати — зати́скати дієслово доконаного виду замучити, давлячи, обіймаючи розм. затиска́ти дієслово недоконаного виду затискувати Орфографічний словник української мови
  2. затискати — ЗАТИСКУВАТИ стискати; (кулаки) стуляти; (зуби) зціплювати; (біль у серці) стримувати; П. притискати, утискувати, пригнічувати, затирати. Словник синонімів Караванського
  3. затискати — СТИСКА́ТИ (щільно з'єднувати що-небудь, зводити докупи), СТИ́СКУВАТИ, ЗАТИСКА́ТИ, ЗАТИ́СКУВАТИ, СТУЛЯ́ТИ, ЗЦІ́ПЛЮВАТИ, ЗАЦІ́ПЛЮВАТИ, СТИНА́ТИ (зуби, губи). — Док.: сти́снути, зати́снути, стули́ти, зці́пити, стя́ти, зітну́ти. Словник синонімів української мови
  4. затискати — ЗАТИ́СКАТИ, аю, аєш, дек., перех., розм. Замучити, давлячи, мнучи, обіймаючи і т. ін. ЗАТИСКА́ТИ, а́ю, а́єш і ЗАТИ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАТИ́СНУТИ, ну, неш; мин. ч. зати́снув і зати́с, ла, ло; док., перех. Словник української мови в 11 томах