1. Великий тлумачний словник сучасної мови

затхлий

за́тхлий

-а, -е.

1》 Сповнений неприємного запаху гнилі, сирості; смердючий.

|| у знач. ім. затхле, -лого, с. Неприємний запах, сморід.

|| Який зіпсувався внаслідок гниття; тухлий.

2》 перен. Відсталий, рутинний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затхлий — затхлий (196) < польськ. zatchły — затухлий, протухлий [MО,V] Словник з творів Івана Франка
  2. затхлий — (з неприємним запахом) застояний, спертий. Словник синонімів Полюги
  3. затхлий — за́тхлий прикметник Орфографічний словник української мови
  4. затхлий — (- воду) тухлий, гнилий, зацвілий; (- повітря) смердючий; П. відсталий, рутинний, зашкарублий, (світ) пліснявий. Словник синонімів Караванського
  5. затхлий — Гнильний, гнилий, зіпсований, вологий, удушний Словник чужослів Павло Штепа
  6. затхлий — ЗА́ТХЛИЙ (сповнений неприємного запаху), ЗАСТО́ЯНИЙ, СПЕ́РТИЙ, ЗАСТОЯ́ЛИЙ рідко; ГНИЛИ́Й (про воду, водойми). Павло побрів критими сходами затхлого підземелля на свіже повітря (В. Кучер); У тісній хатині смерділо застояною гнилою вогкістю (П. Словник синонімів української мови
  7. затхлий — За́тхлий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. затхлий — ЗА́ТХЛИЙ, а, е. 1. Сповнений неприємного запаху гнилі, сирості; смердючий. Настала ніч. Сплять арештанти, важко дишучи густим, затхлим, повітрям (Фр., І, 1955, 313); До затхлого духу.. Словник української мови в 11 томах