затірка
за́тірка
-и, ж., кул.
Страва, зварена на воді або молоці з розтертого в дрібні кульки борошна з водою.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- затірка — за́тірка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- затірка — ЗА́ТІРКА (страва з борошна, звареного на воді або на молоці), СТИ́РА́НКА діал. Старенька встала рано і за давньою селянською звичкою варила синові на сніданок картопляну юшку або куліш чи затірку (І. Цюпа); Стара місить тісто на стиранку (І. Франко). Словник синонімів української мови
- затірка — За́тірка, -рки, -рці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- затірка — ЗАТІ́РКА, и, ж., кул. Страва, зварена на воді або молоці з розтертого в дрібні кульки борошна з водою. Страва була звичайна: житня затірка та картопляні товкмачі з маком (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- затірка — За́тірка, -ки ж. Родъ мучнаго кушанья: мелкіе шарики изъ тѣста, варимые въ водѣ или молокѣ. Чуб. VII. 440. Маркев. 153. М'яка була затірка, била мене матінка. Лавр. 25. да́ти за́тірки. Задать трепки. Я тобі дам затірки! Попадешся ти в мої лещата! О. 1861. XI. Кух. 20. Словник української мови Грінченка