1. Великий тлумачний словник сучасної мови

зауважувати

заува́жувати

і завважувати, -ую, -уєш, недок., зауважити і завважити, -жу, -жиш, док.

1》 неперех.Висловлювати стисле зауваження, судження, міркування з приводу чого-небудь.

2》 неперех. Робити кому-небудь зауваження, докір, указуючи на помилку в поведінці.

3》 перех. і без додатка, розм. Звертати на кого-, що-небудь увагу; помічати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зауважувати — заува́жувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зауважувати — (що) помічати, постерігати, р. закмічувати; (кому) робити зауваження <�заувагу>, вичитувати кого, (згадуючи прогріхи) виказувати. Словник синонімів Караванського
  3. зауважувати — ВІДЗНАЧА́ТИ (висловлюючись, розповідаючи тощо, звертати увагу на щось), ВІДМІЧА́ТИ, ЗАУВА́ЖУВАТИ, ВІДЗНА́ЧУВАТИ, УКА́ЗУВАТИ (ВКА́ЗУВАТИ), КОНСТАТУВА́ТИ, ПІДМІЧА́ТИ рідко, ВІДМІ́ЧУВАТИ рідше. — Док. Словник синонімів української мови
  4. зауважувати — Заува́жувати, -ва́жую, -жуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. зауважувати — ЗАУВА́ЖУВАТИ і ЗАВВА́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАУВА́ЖИТИ і ЗАВВА́ЖИТИ, жу, жиш, док. 1. неперех. Коротко висловлювати зауваження, судження, міркування з приводу чого-небудь. Осколки глухо гуркочуть по блясі. Словник української мови в 11 томах