захиляти
захиля́ти
-яю, -яєш, недок., захилити, -хилю, -хилиш, док., перех., розм.
1》 Відводити назад, закидати (голову).
|| перен., рідко. Спрямовувати, схиляти до чого-небудь.
2》 Закривати, зачиняти що-небудь (двері, вікна і т. ін.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- захиляти — захиля́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- захиляти — ЗАХИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ЗАХИЛИ́ТИ, хилю́, хи́лиш, док., перех., розм. 1. Відводити назад, закидати (голову). Тимоха.. як витягнеться, голову захилить, вона йому закрутиться, то він так і точиться (Кв.-Осн., II, 1956, 292); // перен., рідко. Словник української мови в 11 томах
- захиляти — Захиля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. захилити, -лю́, -лиш, гл. 1) Загинать, загибать, загнуть. 2) Закрывать, закрыть, прикрывать, прикрыть. Словник української мови Грінченка