захиляти

захиля́ти

-яю, -яєш, недок., захилити, -хилю, -хилиш, док., перех., розм.

1》 Відводити назад, закидати (голову).

|| перен., рідко. Спрямовувати, схиляти до чого-небудь.

2》 Закривати, зачиняти що-небудь (двері, вікна і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. захиляти — захиля́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. захиляти — ЗАХИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ЗАХИЛИ́ТИ, хилю́, хи́лиш, док., перех., розм. 1. Відводити назад, закидати (голову). Тимоха.. як витягнеться, голову захилить, вона йому закрутиться, то він так і точиться (Кв.-Осн., II, 1956, 292); // перен., рідко. Словник української мови в 11 томах
  3. захиляти — Захиля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. захилити, -лю́, -лиш, гл. 1) Загинать, загибать, загнуть. 2) Закрывать, закрыть, прикрывать, прикрыть. Словник української мови Грінченка