зацвітати
зацвіта́ти
I -аю, -аєш, недок., зацвісти, -іту, -ітеш, док., без додатка і чим.
1》 Починати цвісти, вкриватися квітками; розцвітати.
2》 перен. З'являтися, вирізняючись яскравим кольором.
|| Починати блищати, сяяти, світитися.
3》 перен. Вступати в пору розквіту фізичних і духовних сил, молодості, краси.
|| Ставати радісним, пожвавленим (про очі, обличчя і т. ін.); вкриватися рум'янцем.
4》 перен. Починати процвітати, успішно розвиватися.
II -аю, -аєш, недок., зацвісти, -іту, -ітеш, док., без додатка і чим.
Вкриватися цвіллю, пліснявіти.
|| Вкриватися зеленню, зеленіти (про стоячу воду).
|| Вкриватися плямами (про скло, метал і т. ін.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зацвітати — зацвіта́ти 1 дієслово недоконаного виду розцвітати зацвіта́ти 2 дієслово недоконаного виду пліснявіти Орфографічний словник української мови
- зацвітати — 1. цвісти, розцвітати, розквітати, квітнути, квітувати; (- зорі) О. за- Словник синонімів Караванського
- зацвітати — I. ЗАЦВІТА́ТИ (про рослини — починати цвісти, вкриватися квітами), ЗАКВІТА́ТИ, РОЗЦВІТА́ТИ, РОЗКВІТА́ТИ, ЗАКВІТО́ВУВАТИ рідше. — Док.: зацвісти́, закві́тнути, розцвісти́, розкві́тнути, заквітува́ти. Словник синонімів української мови
- зацвітати — ЗАЦВІТА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ЗАЦВІСТИ́, іту́, іте́ш, док., без додатка і чим. 1. Починати цвісти, вкриватися квітками; розцвітати. Весна йде та йде. Словник української мови в 11 томах
- зацвітати — Зацвіта́ти, -та́ю, -єш сов. в. зацвісти, -ту, -те́ш, гл. 1) Зацвѣтать, зацвѣсть. Зацвіла калинонька в лузі. Чуб. V. 63. 2) Плесневѣть, заплесневѣть. Цвіллю зацвіла. Шевч. 668. Словник української мови Грінченка