заціпеніння

заціпені́ння

-я, с.

1》 Стан за знач. заціпеніти.

2》 біол. Стан різкого зниження життєдіяльності деяких видів тварин, зумовлений змінами у навколишньому середовищі (холодом, посухою і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заціпеніння — заціпені́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. заціпеніння — ЗАЦІПЕНІ́ННЯ, я, с. 1. Стан за знач. заціпені́ти. Перше.., що опанувало Ніну, коли прочитала Павлову телеграму, було заціпеніння. Так, так, заціпеніння, під впливом якого вона не могла ні говорити, ні рухатись, ні навіть міркувати (Добр., Тече річка.. Словник української мови в 11 томах