зачарування

зачарува́ння

-я, с.

Стан за знач. зачарувати і зачаруватися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зачарування — зачарува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. зачарування — Зачарува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. зачарування — ЗАЧАРУВА́ННЯ, я, с. Стан за знач. зачарува́ти і зачарува́тися. Настя знала, чого домагалася червоної хустки. Така була вона в ній привабна, так та хустка була їй до лиця, що тільки вона з’явилась на сцені — так і вбрала в себе очі всієї аудиторії... Словник української мови в 11 томах