зачарування
зачарува́ння
-я, с.
Стан за знач. зачарувати і зачаруватися.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зачарування — зачарува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- зачарування — Зачарува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зачарування — ЗАЧАРУВА́ННЯ, я, с. Стан за знач. зачарува́ти і зачарува́тися. Настя знала, чого домагалася червоної хустки. Така була вона в ній привабна, так та хустка була їй до лиця, що тільки вона з’явилась на сцені — так і вбрала в себе очі всієї аудиторії... Словник української мови в 11 томах