заіржавіти
заіржа́віти
-іє і заржавіти, -іє, док., заіржавлювати, заржавлювати, -ює, недок.
Покритися іржею, ржею.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заіржавіти — заіржа́віти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- заіржавіти — Заіржа́віти, -вію, -вієш і заржа́ві́ти, -ві́ю, -ві́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- заіржавіти — ЗАІРЖА́ВІТИ, іє і ЗАРЖАВІ́ТИ, і́є, док. Покритися іржею, ржею. Турбаєві здалося, що весь секрет Горбатюка — саме в цьому. Не повісив [шаблі], як він, не дав заіржавіти… (Руд., Остання шабля, 1959, 85); [Сестра Мархва:] Іч, як замок заржавів.. Словник української мови в 11 томах
- заіржавіти — Заіржавіти, -вію, -єш гл. Покрыться ржавчиной, заржавѣть. Була колись правда, та заіржавіла. посл. Словник української мови Грінченка