заїкання

заїка́ння

-я, с.

Мовна вада, що виявляється у мимовільному повторенні окремих звуків, складів або в затримці їх вимовлення.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заїкання — заїка́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. заїкання — ЗАЇКА́ННЯ, я, с. Мовна вада, що виявляється у мимовільному повторенні окремих звуків, складів або в затримці їх вимовлення. Найчастіше причиною заїкання е психічна травма. Так, кількість заїк різко збільшилася під час війни (Наука.., 8, 1965. 24). Словник української мови в 11 томах