заїкання
заїка́ння
-я, с.
Мовна вада, що виявляється у мимовільному повторенні окремих звуків, складів або в затримці їх вимовлення.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заїкання — заїка́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- заїкання — ЗАЇКА́ННЯ, я, с. Мовна вада, що виявляється у мимовільному повторенні окремих звуків, складів або в затримці їх вимовлення. Найчастіше причиною заїкання е психічна травма. Так, кількість заїк різко збільшилася під час війни (Наука.., 8, 1965. 24). Словник української мови в 11 томах