1. Великий тлумачний словник сучасної мови

збалакати

збала́кати

-аю, -аєш, док., перев. із запереч. не, розм.

Дійти в розмові взаємного розуміння, порозумітися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збалакати — збала́кати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. збалакати — ПОРОЗУМІ́ТИСЯ (зрозуміти одне одного в процесі перев. мовного спілкування), ЗГОВОРИ́ТИСЯ, ПОБАЛА́КАТИ, ЗБАЛА́КАТИ перев. із запереч. н е, розм., РОЗМО́ВИТИСЯ заст., РОЗТОЛКУВА́ТИСЯ діал. — Недок.: порозуміва́тися, згово́рюватися. Словник синонімів української мови
  3. збалакати — ЗБАЛА́КАТИ, аю, аєш, док., перев. із запереч. не, розм. Дійти в розмові взаємного розуміння, порозумітися. [Старшина:] Та я знаю, що ти дуже розумний, з тобою не збалакаєш! (К. Словник української мови в 11 томах