1. Великий тлумачний словник сучасної мови

збезчестити

збезче́стити

-чещу, -честиш, док., перех.

1》 Док. до безчестити.

2》 Спокусивши, зґвалтувавши, позбавити честі (дівчину, жінку).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збезчестити — збезче́стити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. збезчестити — ГАНЬБИ́ТИ (негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім'я, рід і т. ін.), БЕЗЧЕ́СТИТИ, ЗНЕСЛА́ВЛЮВАТИ, НЕСЛА́ВИТИ, СОРО́МИТИ, ОСОРО́МЛЮВАТИ, КОМПРОМЕТУВА́ТИ, ПОГА́НИТИ, ОПОГА́НЮВАТИ (ОБПОГА́НЮВАТИ), ЧОРНИ́ТИ, ОЧО́РНЮВАТИ... Словник синонімів української мови
  3. збезчестити — Збезче́стити, -че́щу, -че́стиш; не збезче́сть, -че́стьмо, -че́сте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. збезчестити — ЗБЕЗЧЕ́СТИТИ, че́щу, че́стиш, док., перех. 1. Док. до безче́стити. Зважилась [Ольга] переступити віками встановлений закон? Закон, що може знищити, збезчестити її, затоптати в грязь?.. (Кол., Терен.., 1959, 336); — О, я бачу вас!... Словник української мови в 11 томах
  5. збезчестити — Збезчестити, -чещу, -стиш гл. Обезчестить. Той Карній Заволока збезчестив мене. КС. 1883. VII. 501. Словник української мови Грінченка