зближати

зближа́ти

-аю, -аєш і зближувати, -ую, -уєш, недок., зблизити, зближу, зблизиш, док., перех.

1》 Переміщаючи, зменшувати відстань між чимсь, наближати що-небудь одне до одного.

2》 до когочого і без додатка, розм. Робити ближчим до кого-, чого-небудь; наближати.

|| Зменшуючи, скорочуючи відстань у часі, прискорювати наставання чого-небудь.

3》 з кимчим і без додатка. Встановлювати тісніший зв'язок, взаємодію.

|| Створювати взаєморозуміння, дружні стосунки.

|| Робити стосунки інтимними.

4》 з кимчим і без додатка. Робити схожими, спорідненими.

|| Знаходити, виявляти схожість, спорідненість.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зближати — зближа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зближати — ЄДНА́ТИ (бути, ставати основою, причиною для близьких стосунків між ким-небудь), ЗБЛИЖА́ТИ (ЗБЛИ́ЖУВАТИ), ОБ'Є́ДНУВАТИ, З'Є́ДНУВАТИ, ПОЄ́ДНУВАТИ, ПОВ'Я́ЗУВАТИ, ЗВ'Я́ЗУВАТИ, ЗРІ́ДНЮВАТИ, РІДНИ́ТИ, СПОЛУЧА́ТИ, ЛУЧИ́ТИ діал.; ЗГУРТО́ВУВАТИ підсил. (перев. Словник синонімів української мови
  3. зближати — ЗБЛИЖА́ТИ, а́ю, а́єш і ЗБЛИ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗБЛИ́ЗИТИ, збли́жу, збли́зиш, док., перех. 1. Переміщаючи, зменшувати відстань між чимсь, наближати що-небудь одне до одного. Зблизити ядра атомів можна не тільки тиском, але й глибоким холодом (Знання. Словник української мови в 11 томах