зближати
зближа́ти
-аю, -аєш і зближувати, -ую, -уєш, недок., зблизити, зближу, зблизиш, док., перех.
1》 Переміщаючи, зменшувати відстань між чимсь, наближати що-небудь одне до одного.
2》 до кого – чого і без додатка, розм. Робити ближчим до кого-, чого-небудь; наближати.
|| Зменшуючи, скорочуючи відстань у часі, прискорювати наставання чого-небудь.
3》 з ким – чим і без додатка. Встановлювати тісніший зв'язок, взаємодію.
|| Створювати взаєморозуміння, дружні стосунки.
|| Робити стосунки інтимними.
4》 з ким – чим і без додатка. Робити схожими, спорідненими.
|| Знаходити, виявляти схожість, спорідненість.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зближати — зближа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- зближати — ЄДНА́ТИ (бути, ставати основою, причиною для близьких стосунків між ким-небудь), ЗБЛИЖА́ТИ (ЗБЛИ́ЖУВАТИ), ОБ'Є́ДНУВАТИ, З'Є́ДНУВАТИ, ПОЄ́ДНУВАТИ, ПОВ'Я́ЗУВАТИ, ЗВ'Я́ЗУВАТИ, ЗРІ́ДНЮВАТИ, РІДНИ́ТИ, СПОЛУЧА́ТИ, ЛУЧИ́ТИ діал.; ЗГУРТО́ВУВАТИ підсил. (перев. Словник синонімів української мови
- зближати — ЗБЛИЖА́ТИ, а́ю, а́єш і ЗБЛИ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗБЛИ́ЗИТИ, збли́жу, збли́зиш, док., перех. 1. Переміщаючи, зменшувати відстань між чимсь, наближати що-небудь одне до одного. Зблизити ядра атомів можна не тільки тиском, але й глибоким холодом (Знання. Словник української мови в 11 томах