збризнути

збри́знути

-ну, -неш, док.

1》 перех. Однокр. до збризкувати.

|| фам. Випити могорич із приводу придбання чого-небудь і т. ін.

2》 неперех. Піти, политися (про дощ, який лише прибив пил).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збризнути — збри́знути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. збризнути — БРИ́ЗКАТИ кого-що, чим і без додатка (обдавати, покривати бризками), ШПУВА́ТИ діал.; ПО́РСКАТИ чим і без додатка, ПИ́РСКАТИ чим і без додатка, ПРИ́СКАТИ розм. Словник синонімів української мови
  3. збризнути — ЗБРИ́ЗНУТИ, ну, неш, док. 1. перех. Однокр. до збри́зкувати. Галя зробила з головою Кирила все, що їй хотілося, навіть одеколоном збризнула (Собко, Звич. життя, 1957, 288); // фам. Випити могорич з приводу придбання чого-небудь і т. ін. Словник української мови в 11 томах
  4. збризнути — Збризнути, -ну, -неш гл. Брызнуть, побрызгать. Дощик збризнув тільки раз. О. 1862. VI. 45. Словник української мови Грінченка