1. Великий тлумачний словник сучасної мови

збірня

збі́рня

зборня, -і, ж., іст.

1》 Приміщення, в якому збирався сход.

|| Сільська управа.

2》 діал. Сход.

3》 фам. Те саме, що збиранина 2).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збірня — збі́рня іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. збірня — ЗБІ́РНЯ, ЗБО́РНЯ, і, ж., іст. 1. Приміщення, в якому збирався сход. Ген-ген, на вигоні, колишня стара зборня (Кач., II, 1958, 50); Приїхав начволміліції й зайшов до зборні. Збори ще не починались (Ю. Янов., І, 1958, 101); // Сільська управа. Словник української мови в 11 томах
  3. збірня — Збірня, -ні ж. Комната, гдѣ собирараются на сходку. Нѣжин. у. Словник української мови Грінченка